Новини Війни, України та Світу
Загружаем курси валют від minfin.com.ua

Навіщо нам потрібен Крим

Авторський текст Лани Сєрової спеціально для ReadOnline.com.ua. Написано 1 березня 2014 року, за кілька тижнів до анексії Криму.

Спостерігаючи за подіями в Криму, у мене перед очима постійно спливають образи наших загиблих на Майдані хлопців з НЕБЕСНОЇ СОТНІ. І подумалося. Зараз прийшов час і кримчанам захищати свою землю. Звичайно, деякі, ті, хто з жаданням дивиться на Росію скажуть: "А ми і захищаємо від України. Ми хочемо бути в складі Росії". І хочеться таким відповісти: "Та будь ласка".

Я не думаю, що українцям слід сильно переживати за долю Криму і жертвувати життями наших солдатів і офіцерів заради кримчан, які за 22 роки незалежності України тільки те й робили, що дивилися в сторону Москви, замість того, щоб боротися зі своєю місцевою бандократією. Вони хочуть її зберегти, так навіщо нам їм заважати? Адже путінська бандократія нітрохи не краща за ту, що тільки недавно була в Україні. Зараз завдання нового українського уряду витягати країну з тієї прірви, в яку кинув нас Янукович зі своєю бандою, а не розбиратися з кримськими проблемами.

Нехай Крим живе під протекторатом Росії, але при цьому Україна повинна відключити Кримський півострів від водопостачання, електроенергії, всіх комунікацій, які Крим отримує від материкової України. Ні. Не назавжди. Ми ж не звірі, типу Путіна, який заради своїх імперських амбіцій тисячами посилав своїх солдатів на вірну смерть і знищував чеченський народ, а зараз використовує колишнього кримінальника в своїх брудних іграх проти України. Ми будемо продавати Криму все, що йому потрібно, але за ринковими цінами. І, думаю, у всякому разі вода, їм буде коштувати на вагу золота. І потрібно нагадати кримчанам, що дотації Криму з українського бюджеті становили щорічно понад 60%.

Звичайно, Росія буде вкладати гроші в Крим. Але тільки так, як і наші колишні можновладці, забудовуючи кримське узбережжя своїми палацами. А решті Крим буде повільно гинути без водних ресурсів. Звичайно, ті, хто зараз, як вірні пси, прислужують Росії, теж отримають свою кісточку. За неї вони зараз і б'ються. Не за кримчан, а за своє холуйське благополуччя. Але чи довго їм ласувати цією кісточкою? У Криму триватиме боротьба кланів, яким і закон - не закон. Адже путінська Росія, як і Україна в недавньому минулому, не прагне жити за законами. Її теж цілком влаштовують кримінальні поняття.

Зараз в Криму російськими військами практично оголошено надзвичайний стан. У тиху, без зіткнень. Взяті під контроль російськими військами аеропорти, перекриті дороги, відключають інтернет. Так що, кримчани, вам вибирати, з ким залишитися і в яке майбутнє шлях тримати. Шкода тільки кримськотатарське населення. Але я думаю, вони зможуть за себе постояти. А ми їм, в разі чого, і допомогти не побоїмося. Вперед, кримчани, в загони для рабів! Або шукайте свого Спартака, щоб відстояти своє право на свободу. Розвійте міф про те, що "народжений повзати - літати не може". Або вчіться літати або живіть в рабстві. І це буде ваш вибір.



Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


Залишити відповідь