Новости АТО, Украины и Мира
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Історія акордеона

Перші акордеони були створені на основі ручної гармоніки Фрідріха Бушман. Він представляв собою інструмент з розтяжними шкіряними міхами. Щоб інструмент видав потрібну ноту, необхідно було підняти стінку інструменту, тим самим розставивши хутро, відкрити спеціальний клапан, а потім опустити стінку.

Інструмент осідав і видавав тон певної частоти. Після значних змін побачив світло прообраз акордеона: ручна гармоніка з декількома клавішами, хутро якої рухався в двох напрямках (сжим-разжим), тим самим дозволяючи ефективніше використовувати повітря і регулювати силу звучання.

Якийсь час ручна гармоніка не сприймалася як серйозний музичний інструмент, а проводилася виключно як дитяча іграшка, поки не потрапила в руки до віденського органному майстрові Кирилу Деміаном.

У своїй майстерні він створив гармоніку, придатну для виконання простих мелодій. У неї було п’ять клавіш на правій клавіатурі, які видавали основні звуки (різні на разжим і сжим!), На лівій п’ять клапанів для акомпанементу, які здатні були видавати десять різних акордів.

6 травня 1829 року Кирило Деміан офіційно представив авторську назву свого інструменту акордеон (Accordion). У тому ж році було налагоджено виробництво інструменту. Ця назва згодом закріпилося за гармоніками з акордовим акомпанементом в лівій руці

Одним з перших майстрів, який привіз акордеон до Франції, став А.Рейснер, який в 1832 році створив керівництво для цього інструменту. В Австрії та Німеччині, акордеон став відомий вже в 1829 році, в Італії в 1840-х. У кожній країні інструмент починають виготовляти майстри, і, звичайно, привносити свої зміни.

Чим же приваблював акордеон?

По-перше, звук. Він може змінювати забарвлення і інтенсивність в залежності від ступеня нагнітання повітря хутром, при цьому висота звучанні залишається колишньою. Зазначалося, що в умілих руках якісний акордеон від struny.com.ua/category/akkordeony/ здатний «співати», видаючи звуки на зразок людського голосу.

По-друге, він довговічний і практично не залежимо від температурних змін при експлуатації і зберіганні.

По-третє, відзначалася легкість в навчанні грі на акордеоні. В середині-кінці дев’ятнадцятого століття стало налагоджуватися промислове виробництво акордеонів. До слова, перші акордеони не були схожі на сучасні, з фортепіанної клавіатурою правої руки.

Справа перебували спочатку ряд, а пізніше і кілька рядів кнопок, грали чотирма пальцями правої руки, рідко використовуючи великий палець (прим. Так грають на сучасному баяні). Підтримують плечових ременів не було, а утримував інструмент все той же великий палець правої руки, який просмикувався в вушко-ремінець під грифом.

Зі збільшенням кількості кнопок, ремінець став робитися на металевій скобі, по якій він міг вільно рухатися. У зв’язку з подальшим збільшенням кількості кнопок, виникла необхідність в плечовому ремені.

В Європі, після застосування плечових ременів стали подумувати про вдосконалення інструменту і знайшли необхідне рішення. Кнопкова права клавіатура була замінена на фортепіанну, тим самим остаточно «звільнивши» великий палець від підтримки.

Важливим став факт, що на «піано-гармоніці» (так стали називати модифікований інструмент) тепер змогли грати і піаністи, правда, не використовуючи ліву руку. Спочатку 1930-х піано-гармоніка ставати популярним естрадним інструментом. Поступово в гру активно втягується ліва рука, з’являються регістри кнопки, які дозволяють змінювати тембр звуку, спочатку на правій, потім і на лівій руці.

Так, пройшовши довгий шлях, акордеон придбав звичний нам вид і звучання. Сама назва «акордеон» (по-французьки «accordeon») означає «ручна гармоніка». У інструменту було 5 кнопок з лівого боку і 5 з правої. Інструмент видавав 10 різних окремих звуків і 10 акордів.



Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.