Країну очікує рік ситуативних союзів і несподіваних «кидків».
2019 рік багато в чому є вирішальним для України, - навесні в Україні відбудуться президентські вибори, які однозначно вплинуть і на осінні парламентські вибори. А значить, поточний рік обіцяє стати роком самих несподіваних союзів і самих підступних зрад серед еліти. Якщо вас цікавлять свіжі новости України, то рекомендуємо перейти за даним посиланням.
Сьогодні у владному і опозиційному таборах йдуть протилежні процеси. Перші намагаються домовиться про загальний формат участі в майбутніх виборах. Але поки, з урахуванням поточних електоральних рейтингів, це більше нагадує суперечку про те, хто завантажиться першим класом, а хто другим або третім на «Титанік».
І такі дії виглядають цілком логічно. Адже абсолютно очевидно, що шанси Петро Порошенко на переобрання і так, потрібно сказати, досить примарні, перетворюються просто в нульові, якщо на вибори піде той же Володимир Гройсман. Тоді як опозиційним кандидатам без американського ярлика буде складно, як об'єднати різношерстий табір незадоволених нинішнім режимом, так і убезпечити себе і своїх союзників від пресингу з боку влади. Якщо вас цікавить политика Украины в новостях от проекта segodnya.ua, то рекомендуємо відвідати даний інтернет-ресурс.
Серед опозиціонерів зовні панує броунівський рух і це не дивно. Адже перелік політиків, які протягом останнього року претендували на патронат США, викликає легкий шок.
Поки у владі так і не домовилися щодо спільного партійного проекту. І справа навіть не в квотах, щодо яких йдуть запеклі суперечки між президентською стороною, фронтовиками, Володимиром Гройсманом, Юрієм Луценком та Олександром Турчиновим. Немає навіть спільного стратегічного бачення щодо того, це буде нова партія або ж БПП пройде через ребрендинг і дійсно отримає статус «Ноєвого ковчега» влади.
В опозиції, тим часом, претенденти, які не пройшли сито первинного відбору (Роман Безсмертний, Віталій Скоцик, Андрій Садовий) і багато інших, зализують рани. А вони дуже болючі, так як серед причин, що зумовили великий відсів, найчастіше називають: особисту непорядність, замішанність в корупції, тісні зв'язки з Росією і навіть - некомпетентність.
А ось команди претендентів, серед яких буде розіграно головний приз, починають більш пильно придивлятися один до одного на предмет можливої домовленості.
Що стосується нинішнього лідера електоральних симпатій Юлії Тимошенко, то вона не дарма всіляко підкреслює свою відособленість. Її шанс в одному, щоб ні влада, ні опозиція не домовилися «всередині» себе. Тільки в цьому випадку її електорат здатний зіграти вирішальну роль. В іншому випадку, роль фатуму в її кампанії зіграє найбільший і категорично непереборний антирейтинг.
