Promotion
У багатьох українців, які є боржниками по валютних кредитах, можуть початися ще більше проблем із заставним іпотечним житлом. Заборона на вилучення майна, що є заставним по іпотечних валютних кредитах, закінчує свою дію 21 квітня 2021 року. Відсоток громадян, яких торкнеться питання закінчення мораторію досить високий. Всі вони оформили договори з фінансовими установами ще в середині 2000-х років, коли умови і процентні ставки були значно краще, ніж на гривневі позики.
Більшість таких іпотек вже закриті, і українці встигли за ними розрахуватися. Однак є люди, які зіткнулися з серйозними фінансовими труднощами, пов'язаними з підвищенням курсу валют в 2008 - 2014 роках. Через кризу в країні заробітки населення істотно знизилися, а пандемія тільки погіршила і без того жалюгідний стан.
Для врегулювання цих проблем Уряд України ввів мораторій на відчуження заставного майна у боржників по валютних кредитах. За термін його дії, а це більше 6 років, багато з них провели реструктуризацію позик, що дало можливість погасити борги, і закрити кредит, при цьому зберігши своє майно в власності. Але це питання не вирішене повністю. Ще залишилися позичальники, які з тих чи інших причин опинилися в кризовому становищі і не мають фізичної можливості проводити виплати. Також, залишається великий відсоток недобросовісних боржників, для яких мораторій є приводом для ігнорування факту оплати. Саме ця категорія людей ризикує залишитися без житлоплощі. Колекторські контори і суди будуть просто виселяти громадян на вулицю.
Скасування рішення про виселення з іпотечного житла. Практика адвоката Дмитра Касьяненко
Більшість боржників по валютних позиках залишилися ще з 2008 року. Тоді люди спокійно брали кредити завдяки доступних процентних ставках і хорошим курсом долара. У 2014 році, через кризу, були введені обмеження на вилучення мораторної житла. Така дія дало можливість людям погасити заборгованість, проте залишилася велика кількість українців, які не здатні вирішити це питання. Скасування мораторію призначена на 21 квітня 2021 року. Тоді банки отримають всі підстави для прийняття рішень і зможуть відбирати квартири у боржників. Суд з банком - це складний і тривалий процес, який вимагає наявності знань і досвіду в подібній сфері.
Юридична компанія «Касьяненко і партнери» https://www.kasyanenko.com.ua/ пропонує свої послуги щодо врегулювання ситуації, пов'язаної з іпотечною заборгованістю. Для розуміння наших методів роботи, наведемо приклад з практики.
У травні 2019 року фінансова компанія Кей-Коллект звернулася до суду з позовом, в якому наш клієнт був відповідачем у справі про визнання протиправними дій та скасування рішення про реєстрацію місця проживання. Позовна заява була мотивована тим, що в 2008 році між УкрСиббанком і клієнтом компанії був укладений Кредитний Договір, відповідно до умов якого клієнт отримала кредит в розмірі 170 000 доларів США. Предметом іпотеки за Договором був будинок і земля. Через кілька років, Кей-Коллект став новим Кредитором в позасудовому порядку у нашого клієнта. Не дивлячись на це, в даний період, в будинку були зареєстровані троє малолітніх дітей, а так само двоє пенсіонерів.
Кей-Коллект оскаржило таку реєстрацію і судом першої інстанції неповнолітні були зняті з реєстрації в іпотечному будинку. Суд своє рішення мотивував тим, що реєстрація відбулася за відсутності згоди іпотекодержателя та наявності обтяження, саме майно є спірним, тому реєстрація підлягає скасуванню.
Апеляційний суд так само став на сторону іпотекодержателя та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Позиція верховного суду
У касаційній скарзі адвокат Дмитро Касьяненко, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, а в задоволенні позову Кей-колект відмовити.
Свою позицію адвокат Дмитро Касьяненко аргументує тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що Кей-колект вибрало неправильний спосіб захисту своїх прав, оскільки зняття особи з реєстрації судом можливо в таких випадках:
1) позбавлення права власності на житлове приміщення;
2) позбавлення права користування житловим приміщенням;
3) визнання особи безвісно відсутнім;
4) оголошення фізичної особи померлою. (Ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, вийшов за межі позовних вимог, скасувавши реєстрацію місця проживання відповідачів, оскільки такі вимоги Кей-колектив не заявлялися.
Судами в порушення положень статті 109 ЖК Української РСР не було вирішено питання про надання іншого жилого приміщення, а також порушені права дітей при виселенні з жилого приміщення, терміни позовної давності були порушені, а так само іпотечний будинок є предметом спору в іншому судовому процесі.
У зв'язку з цим, згідно статті 16 ЦК України вимоги про зняття особи з реєстрації за місцем проживання можливо лише при вирішенні спору про житлові права, однак відповідних вимог позивачем заявлено.
Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, помилково задовольнив частково позовні вимоги Кей-колект, шляхом скасування реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей в іпотечному будинку, оскільки такі вимоги позивачем не заявляв і їм обраний неналежний спосіб захисту.
Верховний суд скасував рішення апеляційного суду і скасував постанову про зняття дітей і пенсіонерів з реєстрації і їх подальшому виселення.
Нещодавно, Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроект 4475 про реструктуризацію боргів по іпотечних валютних кредитах.
Законопроект передбачає такі нововведення:
- По кредитах, які були продані різним фінансовим компаніям з дисконтом: новий кредитор не зможе вимагати виплатити йому більше, ніж ціна покупки боргу. Це фактично зробить збитковою діяльність факторингових компаній, які встигли придбати такі борги.
- Якщо до дня проведення реструктуризації була проведена заміна кредитора на нового в результаті поступки права вимоги і при цьому сукупна сума всіх грошових зобов'язань, право вимоги за якими віддана, перевищує суму, сплачену новим кредитором за поступку права вимоги, грошові зобов'язання позичальника перед таким новим кредитором зменшуються на суму такого перевищення в такій черговості:
а) в першу чергу погашається сума кредиту;
б) у другу чергу погашаються відсотки за користування кредитом;
- Сума перевищення, сплачена в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом, встановленим Нац.банком на день проведення реструктуризації;
Законопроектом 4475 пропонується:
- 1.Провести обов'язкову реструктуризацію валютних кредитів на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію), умови реструктуризації визначити законом (а не договором).
- 2.все платежі по реструктуризації перерахувати в гривні за офіційним курсом, установленим Національним банком на день реструктуризації;
- 3. списати неустойку (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення «тіла» кредиту і відсотків за користування;
- 4. після реструктуризації протягом 3 років забороняється примусово здійснювати стягнення житлового нерухомого майна боржника для забезпечення виконання простроченого зобов'язання. Кредитодавцю буде заборонено оформляти іпотечне житло в свою власність або продавати його на підставі договору про задоволення вимог власника іпотеки.
Як бачимо, одна з причин необхідності прийняття законопроекту обґрунтовується, зокрема, спробами кредитодавців отримати прибуток в недобросовісний спосіб. Держава і Парламент таким способом реагують на дії кредитодавців, які хочуть заробляти чималі доходи на надання кредитів в іноземній валюті громадянам, у яких доходи в іноземній валюті взагалі відсутні, і приймають законодавчі акти, які повинні захищати позичальників від надмірних, непропорційних, несумірних вимог кредитодавців.
