Новини Війни, України та Світу
Загружаем курси валют від minfin.com.ua

Логістичний колапс і зростання митних витрат: наслідки нових законопроєктів ВР

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев повідомив днями у власному телеграм-каналі, що на реєстрацію подано два законопроєкти, спрямовані на зниження неоподатковуваного рівня міжнародних посилок, що надходять в Україну. За словами парламентаря, тексти цих документів підготовлено на вимогу бізнес-асоціацій та за їх активної участі. Що передбачають ці зміни?

  1. Запровадження можливості сплати ПДВ безпосередньо постачальником товару (маркетплейсом, будь-яким іншим торговим онлайн-майданчиком).
  2. Введення нової митної декларації для товарів з невеликою вартістю на кшталт митної декларації Н7, яка існує у країнах ЄС.

Такі законодавчі нововведення унеможливлюють ввезення в Україну без сплати ПДВ товарів у міжнародних експрес-посилках вартістю до 150 євро, що наразі значно ускладнює роботу вітчизняних логістичних компаній, якщо не ставить їх майже на межу банкрутств. Причина – у пропорційності собівартості митних дій і вартості посилок. Тобто держава може втратити більше коштів у разі митно-податкових процедур, ніж отримати від фіскалізації посилок. Крім того, це неодмінно призведе до затримок доставки і, як наслідок, логістичного колапсу.

Однак надважливим негативним наслідком, як підкреслює президент групи компаній Meest Ростислав Кісіль, є антисоціальна спрямованість таких правових змін у фіскальній політиці, що насамперед вдарить по малозабезпеченим верствам населення, особливо внутрішньо переміщеним особам. Підприємець пояснює, що зниження безподаткового ліміту на міжнародні посилки зі 150 євро і встановлення для певних відправлень рівня в 45 євро – це втрата українцями можливостей купувати одяг, взуття, інші побутові речі на 30–40 % дешевше. Також це стосується товарів, які купують українські волонтери для ЗСУ, а саме це медичні товари, тактичне спорядження, комплектуючі для дронів тощо. Введення ПДВ на цю продукцію означатиме передусім те, що бійці на полі бою отримають менше необхідного обладнання за ті самі кошти.

Ще один прикрий недолік, який недалекоглядні парламентарі не вбачають або не хочуть звертати на це уваги. Ідеться про можливу відмову міжнародних операторів цього ринку від співпраці з Україною, що призведе не тільки до подорожчання товарів у вітчизняному ритейлі, а й до розквіту контрабанди, створення нових «сірих» схем транспортування з-за кордону тощо. От і маємо парламентські парадокси: створення перешкод для легального бізнесу замість дієвої боротьби з контрабандою і корупцією. Та й принади такого податкового сервісу від Гетманцева відчують мільйони пересічних українців, що додасть до фінансових збитків держави ще й електоральні.

Що можна зробити?

На думку Ростислава Кісіля, потрібно вивчити механізм впровадження таких рішень у тих країнах ЄС, де ця реформа тривала понад 5 років. Доцільно відкласти такі рішення до завершення війни, а не експериментувати з економікою у воєнний час.

Важливо, за словами президента Meest, розробити спочатку покрокову стратегію, причому спільно з представниками малого і середнього бізнесу, громадськості, військовими. Далі – створити інфраструктуру, а вже потім впроваджувати нові правила. Реформи мають бути розумними і своєчасними, підкреслив Кісіль, зауваживши, що наразі наш пріоритет – це перемога у війні.



Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.