Як сталий розвиток змінює будівельну галузь України

Про європейський досвід декарбонізації, екологічні обмеження для виробників будматеріалів та вплив сталого розвитку на будівельні проєкти в інтерв’ю журналу RE:UKRAINE розповідає Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta.

Що таке концепція сталого розвитку і які переваги вона надає замовникам будівництва?

Концепція сталого розвитку передбачає встановлення балансу між задоволенням потреб теперішнього покоління людства без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Існує хибне уявлення, що сталий розвиток – це покращення екології. Насправді сталий розвиток включає в себе 3 напрямки, які невід’ємно пов’язані між собою: довкілля, економіку та суспільство.

Враховуючи значний вплив будівництва на збільшення викидів СО2, сталий дизайн має стати наріжним каменем не лише концепцій новобудов, а і сучасного містопланування. В архітектурі він є важливим підходом для створення сприятливих умов життя без шкоди навколишньому середовищу. Використання сталого дизайну в будівництві підвищує цінність та енергоефективність будівель, а також дає можливість отримати більше балів при сертифікації за системами LEED і BREEAM.

Чи реально створювати Zero Energy Building (ZEB) та який період окупності має таке рішення?

Створення ZEB є новітньою європейською практикою будівництва. Здебільшого рішення застосовуються для зведення житлових будинків, але все частіше власники комерційної нерухомості інвестують в цю технологію, отримуючи nearly Zero Energy Building – будівлю з майже нульовим споживанням енергії. Основою ZEB є генерування енергії з альтернативних джерел та максимальне підвищення теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкції, для чого використовують енергоефективні сендвіч-панелі.

Період окупності інвестицій в ZEB становить 5-7 років і залежить від типу застосованих рішень та вартості енергоносіїв у регіоні будівництва.

Які рішення для енергоефективних будівель ви пропонуєте?

Сьогодні Rauta пропонує рішення для сталого розвитку, які підвищують енергоефективність будівель та сприяють зменшенню викидів СО2, серед яких:

1. Технологія герметичності огороджувальних конструкцій, основою якої є сендвіч-панелі серії Energy
2. Сонячна електростанція на покрівлі RoofSolar
3. Енерговідбиваючі покриття Hiarc і Pural для фасадів та покрівель, які нагріваються на 23% менше за звичайні
4. Продукція з «зеленої» сталі, виробництво якої здійснюється без використання викопного палива
5. Сендвіч-панелі серії Life з вмістом вторинної сировини до 80%

Наскільки важливим є впровадження екологічних обмежень в Європі та Україні? Чи готові до них українські виробники будівельної продукції?

Європейський Союз має на меті зменшити викиди парникових газів на 55% до 2030 року та стати кліматично нейтральним регіоном до 2050 року. Для реалізації цих планів прийнята європейська Директива про енергетичну ефективність будівель (EPBD), яка висуває вимоги до підвищення енергоефективності існуючих та нових будівель, що безпосередньо впливає на критерії вибору матеріалів.

У 2019 році був прийнятий Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», який на відміну від EPBD, охоплює всю екосистему і галузі економіки та встановлює орієнтири з енергоефективності.

Європейська директива не регламентує прямих екологічних обмежень для виробників будматеріалів або обладнання, проте вона створює для них стимул через вимоги до енергоефективності будівель і декарбонізації будівельного сектору. Якщо Україна імплементує елементи EPBD, то зросте попит на матеріали з кращими теплотехнічними та екологічними характеристиками. Це збільшить конкуренцію між українськими та європейськими виробниками та змусить перших інвестувати в сучасні виробничі процеси задля підвищення екологічності та енергоефективності продукції.

Чи реальна декарбонізація українських виробництв?

Декарбонізація українських виробників будівельних матеріалів реальна і скоріш за все неминуча в контексті зближення України та ЄС, проте потребує значних ресурсів для її втілення.

При впровадженні рішень з декарбонізації українські виробники можуть використовувати передовий європейський досвід. Наприклад, провідний фінський виробник фасадів та покрівель, компанія Ruukki, на кінець 2023 року досяг зменшення викидів CO2 від своєї діяльності на 59% у порівнянні з 2019 роком, коли річні викиди вуглецю становили 12 тис. тон.

Починаючи з 2023 року, для виготовлення сендвіч-панелей, вентильованих фасадів та покрівельних матеріалів, Ruukki використовує «зелену» сталь, при виробництві якої замість викопного палива застосовують водень, електроенергію та біогаз. Залишковим продуктом такого виробничого процесу є не вуглекислий газ, а вода. Продукція Ruukki з «зеленої» сталі буде широко доступна на ринку з 2026 року, що дозволить значно скоротити викиди вуглекислого газу у сфері будівництва.

Універсальними напрямками зменшення викидів СО2 виробниками будматеріалів мають стати наступні проєкти:

1. Споживання електроенергії, яка отримується без використання викопного палива
2. Перехід на електротранспорт або транспорт на біодизелі
3. Переведення опалення на низьковуглецеві джерела енергії
4. Перехід на світлодіодне освітлення
5. Мінімізація втрат тепла
6. Зменшення споживання енергії на всіх етапах виробництва