У ніч проти 19 жовтня 2026 року росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Під обстрілами опинилися житлові будинки, цивільна інфраструктура й енергетичні об’єкти в низці регіонів. Є загибла та поранені, сотні тисяч родин залишилися без електроенергії.
Наслідки обстрілів у Києві
У столиці російські удари пошкодили житлові будинки, медичний заклад, школу та інші об’єкти цивільної інфраструктури.
У Солом’янському районі уламки влучили в перший поверх 25-поверхового житлового будинку. Також зазнала пошкоджень нежитлова споруда. У консультативно-діагностичному центрі вибухова хвиля вибила двері та понад 200 вікон, а також пошкодила обладнання. На момент атаки пацієнтів у закладі не було, серед працівників постраждалих немає.
У Дніпровському районі пошкоджено школу. У Деснянському районі виникла пожежа в нежитловій будівлі, згоріли автомобілі, а також постраждала наземна інфраструктура станції метро «Чернігівська».
Через пошкодження колій і контактної мережі рух поїздів на лівобережній частині столиці обмежили. Станції «Чернігівська» та «Лісова» тимчасово не працюють, а поїзди курсують на ділянці від «Академмістечка» до «Дарниці».
Унаслідок атаки на Київ загинула 21-річна дівчина. Ще восьмеро людей дістали травми різного ступеня тяжкості.
Київщина: пошкоджені оселі, серед поранених — діти
В Ірпені після російських ударів спалахнули приватні будинки та місцеве підприємство. Виконувачка обов’язків міського голови Ангела Макеєва повідомила про пошкодження 11 приватних будинків, багатоповерхівок, школи, автомобілів і складських приміщень.
У Вишгородському районі також зафіксували пошкодження житлових будинків та інфраструктурних об’єктів.
Загалом у Київській області поранення отримали шестеро людей, зокрема троє дітей. Ще трьох жителів розшукують, їхнє місцеперебування залишається невідомим.
У Дніпрі розбирають завали після удару по приватному сектору
У Дніпрі російські війська атакували приватну забудову. Унаслідок удару травмувалася 84-річна жінка.
Рятувальники продовжують розбирати завали пошкодженого будинку. За попередніми даними, під уламками можуть перебувати люди.
Вінниччина, Рівненщина та Житомирщина: удари по енергетиці
У Вінницькій, Рівненській і Житомирській областях серед основних цілей російської атаки були об’єкти енергетичної інфраструктури.
У частині Вінницької області через пошкодження виникли перебої з електро- та водопостачанням. На Рівненщині запроваджують аварійні відключення електроенергії.
За інформацією Рівненської обласної військової адміністрації, у регіоні також пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури. Попередньо, поранення дістали дві жінки.
Львівщина та Волинь: пошкоджені будинки й автомобілі
У селі Зубра поблизу Львова уламки збитого безпілотника пошкодили шість житлових будинків і припарковані автомобілі. За наявною інформацією, загиблих немає.
У Луцьку вночі зафіксували атаку реактивного безпілотника. У Рівному під час роботи протиповітряної оборони було чути вибухи.
ППО знищила 247 повітряних цілей
За даними Повітряних сил ЗСУ, під час атаки в ніч проти 19 жовтня російські війська застосували балістичні та крилаті ракети, а також 269 ударних безпілотників. Із них 59 були реактивними.
Станом на 09:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 247 повітряних цілей. Серед них — чотири крилаті ракети «Іскандер-К» і 243 безпілотники.
Влучання зафіксували на 25 локаціях, ще у восьми місцях упали уламки повітряних цілей.
Чому Україна не отримала попередження США перед першою атакою?
Окреме питання після обстрілу — відсутність завчасного попередження від Сполучених Штатів про першу хвилю балістичних ударів по Києву.
Представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що перед першою атакою інформація від союзників не надходила. Водночас перед наступною хвилею ударів, приблизно о 03:00, відповідні дані українській стороні передали.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі без електропостачання залишилися щонайменше 550 тисяч родин. Пошкоджень зазнали понад десять енергетичних об’єктів.
Глава держави розкритикував затримки з передаванням попереджень і постачанням ракет для протиповітряної оборони. Ці проблеми, а також пом’якшення санкцій проти росії, він назвав «запереченням реальності».
Напередодні Зеленський також заявляв, що США відновили обмін розвідувальними даними про пуски балістичних ракет після кількаденної перерви.
The Economist: Європа поки не може повністю замінити допомогу США
Видання The Economist звертає увагу на три критично важливі напрями, у яких Україна залишається залежною від Сполучених Штатів, а Європейський Союз і український оборонно-промисловий комплекс поки не здатні повністю компенсувати американську підтримку.
Йдеться про такі потреби:
- Раннє виявлення ракетних пусків. Україна залежить від американських супутникових систем, які дають змогу завчасно виявляти запуски балістичних ракет.
- Перехоплювачі для Patriot. Постачання ракет для цих систем залишається важливим складником української протиповітряної оборони.
- Супутниковий зв’язок Starlink. Цю мережу використовують українські військові для забезпечення зв’язку на фронті.
Ситуацію ускладнюють російські диверсії в так званій «сірій зоні», фінансові обмеження та розбіжності між країнами ЄС.
Аналітики також застерігають, що внутрішньополітична боротьба у США напередодні проміжних виборів до Конгресу не гарантує збереження нинішнього рівня військової допомоги Україні.
За оцінками, наведеними у матеріалі The Economist, президент США Дональд Трамп може будь-коли ухвалити рішення про подальше скорочення американської підтримки.
