Двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ) від початку епохи зародження промисловості пройшов величезний шлях. Змінювалися його конструктивні особливості, розміри, маса. У результаті сьогодні є безліч його видів, які ми розглянемо.
Однак визначення ДВЗ залишається незмінним - це вид теплового мотора, що перетворює на механічну силу енергію вибуху паливної суміші. У камері згоряння двигуна суміш вибухає і передає свою енергію поршневій групі, наводячи її в рух. Саме поршневі мотори, придбати які можна на сайті https://master.shop/, найбільш поширені в автомобільному світі, про них ми й поговоримо.
Поділ ДВЗ за типом палива
Конструктори при розробці двигунів враховують багато факторів: різна кількість тактів, розташування циліндрів, тип суміші. За типом палива двигун буває бензиновий, дизельний і гібридний.
Бензиновий двигун
Цей вид двигуна найбільш поширений серед автотранспортних засобів. Його відрізняють простота конструкції, доступність, низька ціна деталей при ремонті.
Паливо у бензиновий двигун поставляється двома шляхами. Один із них — старий добрий карбюратор, це спеціальний механізм, у якому змішуються бензин та повітря у деяких пропорціях. Далі шлях цієї суміші пролягає до впускного колектора. Багато десятиліть такий вид подачі палива був найбільш поширеним, його відрізняли просте конструкторське рішення та можливість провести швидкий ремонт.
Однак час не стоїть на місці, і старі рішення поступаються дорогою новим. Термін карбюратора добіг кінця, адже і раніше всі чудово знали його недоліки, серед яких нестабільність у роботі, реакція на температурні перепади, шкода екології (його межа Євро-3), труднощі при налаштуванні.
Інжектор
Інжекторна система живлення стала новим рішенням, і карбюратору довелося поступитися своїм місцем. Інжекторна система підрозділяється на розподілене упорскування і моновпорскування пального. Перший має у двигунах внутрішнього згоряння більшого поширення. Паливо магістраллю з бака прямує в рампу, розподіляється по форсунках до впускного колектора і далі доводиться до кожного циліндра окремо. Виходить, що кожна секція має свою форсунку.
Є ще одна конструкція, за якої форсунки відразу подають бензин у камеру згоряння. Подібний ДВЗ більш точний у плані розподілу паливної суміші, збільшуючи коефіцієнт корисної дії двигуна до максимальних значень.
Всі мінуси карбюратора в інжекторній системі перетворюються на плюси: стабільна робота, висока екологічність та економічність, збільшується потужність, менш схильний до різниці температур. Всі ці плюси підходять для мешканців мегаполісів та великих міст із численними станціями технічного обслуговування, офіційними представництвами заводів-виробників.
Водій у будь-який час може розраховувати на проведення правильної діагностики та ремонту. Але якщо проблеми з інжекторним двигуном виникли на трасі, далеко від населених пунктів, то, на відміну від карбюратора, ремонт самотужки вже не провести. Звідси й мінуси інжектора - крім складнощів з ремонтом, дорожнеча заміни деталей, якість бензину не менше АІ-92.
Дизельний двигун
Основна відмінність дизельного та бензинового моторів полягає у способі виникнення запальної суміші. У бензиновому моторі вона потрапляє через впускний колектор, а дизельному безпосередньо в камеру згоряння. Інакше відбувається і запалення. Спочатку циліндр "втягує" повітря. Слідом швидко стискається поршень, завдяки чому температура всередині доходить до 800 градусів, сюди під тиском подається паливо і запалюється.
Температура відразу збільшується до 2300 градусів. Важливий момент – швидкість упорскування палива впливає на якість суміші, при малій швидкості паливо випаровується не повністю. У дизельному двигуні немає системи запалення. Мінуси дизельного двигуна вже відзначалися багатьма автомобільними експертами. Серед них складності при холодному запуску, велика вага, підвищена вібрація.
