Перші ікони з'явилися на Україні близько 988 року або трохи раніше.
Слово ікона в перекладі з грецької мови означає - образ, і саме така назва і прийнялася в українській мові.
Спочатку на територію України привозилися тільки грецькі та візантійські ікони, але по мірі розширення будівництва українських храмів стали з'являтися і поширюватися при монастирях українські школи живопису.
Найбільш рання з привезених ікон, і збережена до нашого часу вважається Холмська ікона Божої Матері. Інша всесвітньо відома стародавня ікона - Володимирська ікона Божої Матері.
Творцем саме київської школи іконопису вважається митрополит Іларіон. Іконописні майстерні тоді були при храмі святої Софії і в Печерському монастирі, які заснували в 10 столітті священики Антоній і Теодосій. З того часу до нас дійшло лише декілька робіт українських майстрів і нам відомі лише пара імен великих майстрів.
Серед них був Григорій іконописець, якого прозвали легендарним Алімпієм. Люди говорили, що майстру допомагають самі ангели, так він міг всього за кілька годин написати і позолотити ікону.
До речі, на сторінці http://bizantart.com.ua/category/ikoni художньо-антикварного салону "Візантія" ви можете придбати красиві стародавні ікони просто зараз.
Вважається, що церкву Успіння Богородиці вже розписували київські майстри (1073-1089 рр.), тоді як для будівництва та розпису більш ранніх храмів - Софії і Десятинної Церкви запрошувалися майстри з усього православного світу.
Класичний український іконопис розвиваіся у відповідності з загальноприйнятими православними канонами, і для створення ікон часто застосовувалися дошки з липи. На Західній Україні також ікони малювалися на склі або вишивалися на тканині. Більшість вчених цей час було головним періодом, коли закладалися основні відмінності українського іконопису від інших шкіл Росії та шкіл православного світу.
Головними відмінностями української ікони вважається:
- - певна м'якість колориту;
- - м'якість і тремтливість в написанні найулюбленіших українських образів іконографії;
- - застосування червового золота більш теплих тонів, в порівнянні з більш блідими кольорами позолоти російських ікон;
- - застосування рослинних орнаментів та зображення різних квітів скрізь, де тільки можливо, особливо по краю рамки дошки ікони.
Масовий попит на ікони в Україні проявився у появу унікального явища – народного іконопису. Багато самоучок – іконописців стали писати ікони під замовлення, розписувати сільські храми і церкви, вносячи при цьому в суворі канони православного написання ікон своє бачення святих образів.
Пізніше, при появі і швидкому розвитку техніки кольорового друку призвело до появи дешевих копій, коли фотографії святих образів просто наклеювалися на дощечки, оформлялися рамкою і захисним склом.
Складний, копіткий і тривалий процес класичного написання ікони - дорогий процес, що потребує великої праці, часу і витрат. Це призвело до того, що обсяги написання ікон в класичному розумінні поступово впали, і їх замінили нашвидку створені підробки народними умільцями».
Але найбільший удар українська традиційна іконопис зазнала в минулому столітті, під час правління Радянської влади, коли вироблялося масове знищення храмів і спалення ікон. Завдяки цим трагічним подіям рідкісні майстри цієї іконопису залишали країну і працювали в основному за кордоном, де писали ікони і розписували православні храми.
Нині настав час відродження і свободи віросповідання, час, коли стародавні традиції українського іконопису, що пережили стільки випробувань, знову повертаються.
