Незважаючи на те, що програми загальноосвітніх шкіл розраховані на середнього учня, батьки дітей говорять про те, що матеріал та вимоги до знань у вчителів надто високі. Вже з першого класу перед багатьма постає питання занять із репетитором, і без індивідуального викладача точно не обходиться жоден випускник школи. Як вибрати фахівця, який допоможе школяреві у навчанні з проблемних предметів та дасть міцні знання, а не витягне з батьків гроші?
Причини пошуку репетитора
Перш ніж шукати педагога, який навчатиме дитину у позаурочний час та підтягуватиме її з окремих предметів, необхідно визначитися з цілями таких занять. Найчастіше батьки наймають репетитора для підготовки старшокласників до здачі іспитів, на другому місці – репетитор з англійської мови незалежно від етапу навчання у школі. Вибір хорошого вчителя базується на розумінні причини, чому школяр не може засвоїти знання під час уроків:
- систематичні пропуски занять;
- нерозуміння пояснень шкільного вчителя;
- переважання теоретичного матеріалу без закріплення його практично;
- потреба у знаннях поза шкільною програмою;
- високий темп підготовки до іспитів.
У масовому пошуку особистих педагогів для дітей винна не лише погана успішність учнів. У системі освіти ліквідовано оплачувані вчителеві годинник на додаткові заняття з учнями, тому викладач при викладі теми обмежений лише рамками уроку. Також кожній дитині потрібен індивідуальний підхід, а шкільна практика розрахована на масу та середнього учня.
Нюанси вибору репетитора
Щоб не викинути гроші, а дійсно допомогти дитині стати успішнішою у певній галузі знань, батьки мають відповідально підходити до вибору педагога. Є основні пункти, які підкажуть, чи хороший це вчитель, чи ні:
- Пробне заняття. Це не реклама зі «знижкою», а справді важливий етап співпраці. Обидві сторони можуть зрозуміти, чи підходять вони одна одній. Досвідчений репетитор початкових класів сам запропонує батькам бути присутніми на першому уроці, після чого озвучить проблему учня та винесе вердикт, чи зможе він допомогти, чи ні.
- Профіль роботи. Педагог, який займається приватною практикою, не береться за всі галузі підготовки. Він спеціалізується на чомусь одному: на шкільному курсі, на опрацюванні питань іспитів, на олімпіадах.
- Наявність програм. Як не дивно, але репетитори теж повинні працювати за програмами. Вони розробляють їх під середнього учня та коригують з урахуванням компетенції конкретної дитини.
- Комплексний підхід. Якщо викладач зосереджується лише на відпрацюванні матеріалу під час уроку та не дає домашніх завдань, то від такого вчителя треба відмовитись. Вдома той, хто навчається, повинен закріплювати знання, і за ними ж наставник контролює ступінь сформованості в учня навички самостійного застосування матеріалу на практиці.
Помилки під час вибору репетитора
Навіть найхвалебніші відгуки знайомих та найвищі рейтинги викладача на сайтах додаткових освітніх послуг не дають гарантії того, що людина допоможе дитині. Педагоги, які займаються репетиторством, виділяють пункти, на які не варто покладатися:
- Вік. Тут немає золотої середини, бо молодий фахівець готовий до відкриттів та експериментів, шукає для свого учня індивідуальний підхід, а вчитель, що пропрацював у 25-30 років, може не вийти з образу шкільного викладача й обмежується рамками стандартних уроків.
- Освіта. Диплом не говорить про те, що педагог може займатися індивідуально або готувати до іспиту. Робота з колективом та у приватному порядку – абсолютно різні речі. Крім освіти необхідно дивитися на так звану педагогічність, під якою розуміють виклад матеріалу тією мовою, яку розуміє конкретний учень.
- Відгуки. Винятково суб'єктивний показник. На сайтах це можуть бути проплачені відгуки, а за знайомством може виявитися, що викладач є компетентним не в тій галузі, яку намагається покрити батько, розв'язуючи проблему своєї дитини з навчанням.
- Ціна послугу. У сфері послуг цінник формується за іменитістю, а не за якістю. Зробивши собі ім'я, людина підіймає вартість заняття.
- Кордони поведінки. Батьків не повинні відлякувати вчителі, які під час уроку вільно спілкуються з учнем і предметний матеріал розбавляють прикладами з життя, а часом переходять на абстрактні розмови. Досвідчений педагог повинен привернути до себе дитину, а не говорити стандартними фразами, як професор біля дошки.
