У 1822 році граф Ланжерон, дізнавшись про смерть Рішельє, звернувся із закликом до населення почати збір коштів на спорудження пам'ятника. У 1823 році новий генерал-губернатор, граф М. С. Воронцов замовив пам'ятник відомому скульптору І. П. Мартосу. І 30 червня 1827 року було закладено головний пам'ятник нашого міста, символ Одеси!
30 липня 1827 року проведена закладка підніжжя пам'ятника Дюку де-Рішельє
«Після здійснення молебна і освячення місця, в поглибленні найбільшого каменю, що становить фундамент пам'ятника, були закладені різні медалі та монети, що належать до царствовання Людовика XVI, Катерини II, Павла I, Олександра I, Людовика XVIII, яким Рішельє мав щастя служити. До них додались медаль Государя Императора Миколая Павловича, кілька срібних монет 1827 року і бронзовий медальйон із зображенням покійного Дюка, вибитий у зв'язку зі смертю його в Парижі в 1822 році», – пише К. Смольянінов в «Історії Одеси».
Бронзова статуя Рішельє в римській тозі із сувоєм в руці була встановлена на чотиригранний п'єдестал, виконаний відомими архітекторами Авраамом Мельниковим і Францем Боффо. Виготовлений він був з рожевого полірованого граніту з берега річки Південний Буг, подарованого херсонським поміщиком Скоронінскім, а оброблений майстром П. Джеррі.
Статуя, до речі, повністю відлита з бронзи, не з складових частин, як то робили у Франції і в інших країнах Європи. Вона вся цілісна, вилита в один раз і оброблена у всіх частинах досконало. Такою технологією володіли не всі майстри, але роботи Мартоса відливав в бронзі майстер цієї справи Якимов, який брав участь і в литві Мідного вершника.
Сам же п'єдестал поставлений на усічену гранітну піраміду з чотирма ступенями. На гранях п'єдесталу в прямокутних нішах встановлені плити і латунні горельєфи, що символізують землеробство, торгівлю і правосуддя. Барельєфи за ескізами І. Мартоса з бронзи теж відлив в С.-Петербурзі Якимів. При роботах присутній архітектор Боффо.
На фасадній - латунна позолочена плита з написом:
«Керуючому з 1803 по 1814 рік Новоросійським краєм, який поклав підставу добробуту Одеси вдячні його працям жителі всіх станів цього міста і губерній Катеринославської, Херсонської і Таврійської спорудили пам'ятник цей в 1826 році при Новоросійському генерал-губернатора графа Воронцова».
Урочисте відкриття пам'ятника було призначено на 22 квітня 1828 р
Якщо цитувати Мартоса: «правою рукою він показує на наповнене кораблями Чорне море, а лівою рукою тримає хартію, яка є атрибут великих подвигів і чеснот» (Хартія (лат. Charta, від грец. Χάρτης - папір, грамота), в Середні століття і новий час - назва деяких документів публічно-правового характеру (конституцій і ін. Актів)).
Читайте новини Одеси та історичні матеріали на сайті zaodessu.com.ua.
